Світ очима грає в казку
й просинаючись від ласки
все віддасть, щоб цілий світ
існував достатньо літ.
Кольори чудні наразі
відрізняються лиш в масі
там і тінь, мазок і світло
все немов від сонця гріто.
Дощ пускає свої сльози,
замерзає при морозі
казку нам чудну дарує
більш ніхто з нас не сумує.
Вечір грається вогнями
та з спорідними душами
бачим все, що нас тримає
і нажаль не відпускає.
По при це живемо в світі,
де нема чому радіти,
все ж лишається надія
у яку я сильно вірю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535387
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2014
автор: Arthur Savchuk