Палає Київ у вогні, горять сталеві БТРи
там на межі-передовій, народ боронять волонтери.
Палають шини і серця, ніхто не хоче помирати,
Перед екраном матері і там, і там їхні солдати..
Там у шоломі зі щитом,стоїть з Франківщини хлопчина,
з червоним на грудях хрестом,поранених несе дівчина.
Стоїть із Харкова Андрій, Сашко тримає оборону,
він тут вже 48 днів, як сам приїхав з Краснодону.
Ось знову хвиля йде атак, усе змітають водомети,
морозно трошки: «-2», горять позаду вже намети...
Всіх щільно взяли у кільце, здається ОСЬ (!) наш дух зламають
Та хтось праворуч затягнув, народний гімн усі співають.
Тримати крепко треба щит, бо там позаду наші діти,
батьки стоять і матері, нема куди нам відступити.
Лунає вибух поруч десь, то світло-шумова граната
це «Беркут» мило передав, нам подарунок від Ґаранта.
І ще учора ти і я , були звичайні активісти.
А вже сьогодні, всі ми тут: БАНДФОРМУВАННЯ-ТЕРОРИСТИ.
Дивись Франківщина і Львів вже захопили самі владу
і Тернопілля - молодці, дали відпір бандитським гадам!
По ліву сторону, під щит, знову граната залітає,
і мій колега «екстреміст», на неї стрімко так, лягає!
Та, що ж ти робиш брате мій?! Знімаю з нього «балаклаву»,
лице криваве, очі, біль... Дівочі коси розгортаю...
Та, що ж це люди за війна?Де бій приймають ненависний,
ті хто міцний бронежилет, вибрав сьогодні, ніж намисто.
Хто замість плаття та цяцьок, вже надіває «балаклави»
і так хоробро за щитом, стоїть під натиском навали?
Ви й досі кажете, що ми, стоїм тут всі за якісь гроші?
А може й в морзі хлопчаки, лежать за мзду, мої хороші?
А може й це мале дівча, якому вже добу не спиться,
стоїть бо радісно їй жить, під панським катом і молиться?
19.02.2014 Володимир Царенко (с).
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-GsnhnvKlpw[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535530
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: Володимир Царенко