Я так боялася війни…

Я  так  боялася  війни  -
вона  прийшла...
Упали  темні  валуни,
зійшла  межа  
на  полі  між  добром  і  злом.
Строчать  вогні.
Снує  жорстокий  бурелом
на  цілині
таких  ще  молодих  життів!
Вмирає  сад...
Зайшовся  в  ярому  витті  
не  листопад,
а  сам  Господь  на  небесах.
А  сам  Господь!
Чорнозаплетена  яса  
укрила  плоть
глевкої,  хворої  землі.
Стирчать  хрести...
О,  скільки  душ  на  мілині  -
не  донести
їм  висоту  блаженних  хвиль!
А  жаль.  Як  жаль!
На  тлі  потрощених  розкриль
сумна  скрижаль
утрат,  незміряних  нічим.
Горить  межа...
Ми  так  боялися  війни  -
вона  прийшла...
(5.11.14)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535578
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: Леся Геник