Лиш купка попелу,
та декілька книжок,
Ні орденів, ні зірки,ні медалей,
Помер не цар,
і не крутий «божок»,
Простий поет, що бачив трохи далі…
Що бачив глибше,
інше, і не те,
Що бачать у житті звичайні люди,
У сірому
він бачив золоте,
У неймовірному – таке, що завтра буде…
Він – подих мрій,
бажань,ідей святих,
Він прометей та інтелект у дії.
Тепер трибун
навіки наш затих,
Лиш купка попелу, та втрачені надії…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535646
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)