На балконі звісив лапи "водолаз".
Він печально погляда згори на нас.
Мовби хоче з кимсь поговорити,
Щоби душу змучену відкрити...
Розказати, як на самоті,
Їсти мясо, гріте на плиті.
Мабуть краще з друзями шукати
Кістку у дворі десь, біля хати...
На балконі звісив лапи "водолаз",
Сумно так дивився він на нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535835
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2014
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)