Ця конструкція у вигляді невідомості дуже і дуже дивна,
Ця невизначена невпевненість, важкувато дихати рівно.
Ця метушня, поспіх і три ложки цукру,
Невгамовуюють спрагу.
Я йду, ні, я знову тікаю, щоби не руйнуватись зразу.
Твоя обіцяна історія з хепі- ендом, так і залишиться обіцянкою,
Моя не дописана так і буде в коробці з червоним бантом.
Треба ставати сильнішою, і сказати нарешті досить,
Зібрати докупи свої шматки і втекти у сомотню осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535918
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Кіра Рубінова