Нерви в"яжуть мотузки-драбини.

Нерви  в"яжуть  мотузки-драбини
Розплітає  нестерпне  мозок  судине.
Все  приречене  беззаперечне
У  долонях  пульси́  невловимі.
Павутиння  всьому  так  доречно,
Та  немає  господаря  в  ньому  і  нині....
Я  під  враженям  схибним,знівеченним
Перемир"я  вбиває  серце  би́тками,
Сльози  падають  на  могили  рештками
на  поверхні  віри  згубної...
А  думки  вириваються  воронем
Крики  мовчки  лягають  у  схованки.
Сонце  хоче  мільйоно  всміхатися  ,
Та  скорбота  тріскою  в  міжребрах...
Як  у  просторі...  час  летючістю,
В  навігаціях  спільність  абсурдністю,
Зпопілить  вас  брехня  вулканами,
І  повстане  скелет  несхоронений,
вірою  правди  могучістю..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535941
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Плискас Нина