Смарагд

В  полоні  пишних  лат
Ховаю  свою  душу.
Мов  рідкісний  смарагд,
Що  виліз  з  надер  ґрунту.
Він  блискає  у  світ
Зеленими  очима.
Шукає  свій  політ
Та  плаче  за  дверима.
Збивається  у  кут
Перед  лицем  тривоги.
Зривається  із  пут
Й  шукає  допомоги.
Та  де  її  зшукати
Серед  пустих  кімнат.
Тож,  краще  заховати
Смарагд  до  пишних  лат.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535991
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Сашко Ткаченко