Завваж краянин, то не є музики.
то – ввергнуте у звуки вторування
величному діянію Любові.
А так було: осатанілий, дикий
в скорботі потонувши нездоланній
прокляв незрослий син затісний овід!
То твар Творця свого гукала тужно
і на руках до неба підіймала
пророків та вибранців голосистих:
"Зійди, Отець! Боговід дай насушний!" -
юдеї і язичники волали,-
"Або візьми назад у лоно чисте!"
І він почув. Себе явити рачив:
їм світ та бисть. Людиною простою,
з теплом руки, з очима як гагати;
до нас ступив - у лють і жовч киплячу;
між нами жив, звістив прості устої
і вчувся склінний поцілунок брата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536038
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.11.2014
автор: Еkатерина