В андеграунді свого серця перемикаю
На офф недієві клапани.
Ти співав пісні,
Що не подобались навіть твоїй істеричці матері
В андеграунді
Наших з тобою думок
В андеграунді
Коли замість слів у горлі комок
В андеграунді
У підліжковому звалищі використаних речей
У камбеках додому і недоспаних ночей
В телефоних динаміках голосом змій
Коли я була твоя а ти був не мій.
Коли життя розімкнуло бридке кільце
Поряд сіла жінка з твого
Постандеграунду.
Нагадала мені твоє лице
Та як я копала траншеї повернення до андеграунду.
Як вона писала мені листи олівцем,
Коли траншеї досягли потрібного напрямку,
Як я охрестила її слівцем
І як все пішло геть...
Через підліжкове звалище чужих речей
З посмішкою твоєї істерички матері
Із слизькими язиками телефоних змій крізь динаміки.
Як в андеграунді знову
Копала камбек траншеї додому,
А потім вдавала, що ми не знайомі
Оверграунд потому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536081
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Діва Амброзія