Хоч ми розбивали серця у кров,
У битвах(чи іграх?) без правил,
Ти ж віриш в мою Абсолютну Любов
Без приводу і підстави?
Наш Світ - той, де ще не погас вогонь.
В нім навіть моя неправда
І тиша схололого серця Твого -
То радість і то відрада.
Хай лагідно Всесвіт підтверджує знов,
Що суть усього - мінлива,
Ти ж чуєш мою Абсолютну Любов:
У ній невичерпна сила.
І хай ледве дишеш під власним хрестом,
Коли "не туди" "заносить" -
Ти ж знаєш мою Абсолютну Любов
У Світі, де все відносно?
10.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536090
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: Таня Кириленко