Люсіль*! Готова гільйотина.
Чекає в смерті Демулєн.
Грім барабанів, дріб імен.
Востаннє думаєш про сина.
Женуть обстрижену, підсудну--
ти харч для натовпу тепер.
І непідкупний Робесп’єр
є вістрям п'яного абсурду.
Світанку сірого руїна—
над диким юрмищем людей.
Як вузьконогий журавель,
летить у небо гільйотина.
* Люсіль Демулєн була страчена у 1794р. у 24-річному віці за спробу врятувати від смерті свого чоловіка Камілла (журналіста, прибічника Дантона). Залишився 1,5 --річний син. Свідком на весіллі і хрещеним батьком сина був Робесп'єр. Він же на той час ухвалював рішення про арешти й страти.
Вікторія Торон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536113
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2014
автор: Вікторія Т.