А я би хотіла зустрічати з тобою ранки -
Цілувати тебе губами кольору спілої вишні,
І хоч не люблю рано вставати - та все ж готувати тобі сніданки,
А про себе водночас казати "Спасибі Тобі Всевишній!"
А я би хотіла готувати для тебе обіди
І вечері з десертом, і чекати на тебе з роботи,
І ділити на двох, не дай Боже, і горе, і біди,
І помножити щастя - це приємні для мене турботи.
А я би хотіла з тобою прожити і весну, і літо,
І сумну горе-осінь й найморознішу в Всесвіті зиму,
Адже маю вогонь - ним було би усе зігріто.
Ти не бійсь, хоч й вогонь - обіцяю: без опіків й диму.
А я би хотіла з тобою провести рОки,
Бути вдячною небу за кожну даровану днину.
І я мрію найперші маленькі побачити кроки,
Від шаленого щастя горнути до серця нашу дитину.
І я вірю: так буде! В серці розміром з Космос є сила -
Я черпаю її від усього у світі живого.
Точно знаю: я тебе недарма як життя полюбила.
Місце там, у душі, не призначено більш ні для кого!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536240
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2014
автор: Настя Мозгова