Ще осінь сипле поміж днів
Тепло із пазухи останнє,
Біжить у сніжну пору ланню
Під шурхіт листяних лісів.
Безлисто-чорні дерев́а
Гойдаються під небесами,
Хапають промені гілками.
Мов киця, ластиться трава.
Прозоре сонячне вино
У келих серця набираю.
Під ноги доля простеляє
Надій золочене руно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536295
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.11.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)