[i]« Хорошо тому живётся,
у кого одна нога,
ему пенсия даётся
и не надо сапога.»[/i]
Із народної творчості
Капають сльози Мальвіни.
З півночі йде Карабас.
Люди усе ще наївні.
Владу взяли Буратіни,
що не бояться за нас.
Затужавіла на кро́ві
Рашія плодить калік.
Кожному є черевик.
Не усміхається мові
взути ворожий язик.
Ямби кусають хореї.
Цілить у вояка
гола до пояса Гея.
Сіла на сонце Корея,
Рашія – на їжака.
Пише диктант Буратіно.
Правила дуже старі.
Силу диктує країна,
де зберігається міна
кожного в програній грі.
І воювати не проти
«ново-» і неосім’я.
За потойбічне ім’я
гинуть бійці-патріоти.
А, учепившись на дроті,
ляльками смикає, – [i]Я![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536433
Рубрика: Сатира
дата надходження 12.11.2014
автор: I.Teрен