Спориші (пісня Миколи Шевченка на слова автора kulbabka!!!)

[img]http://cs7009.vk.me/c622716/v622716407/924b/zITekzL8UZI.jpg[/img]

[i]Слова  -  Наталя  Данилюк
Музика  -  Микола  Шевченко
Виконання  -  Марина  Романович
[/i]

В  подвір'ячко  наше  
підкрався  пахучий  спориш,
в  городі  пасуться  
дощів  неприборкані  коні,
допоки  ти,  вітром  
напоєний,  солодко  спиш
і  сонце  цілує  крізь  шибку  
твої,  ледь  обвітрені,  скроні.

У  мене  за  хатою  
море  нескошених  трав-
смарагдовий  паводок  
ген  видноколо  поглинув,
допоки  під  небом  чужим  
ти  світами  блукав
вітрам  підставляючи,
сонцем  обпалену  спину.  

У  плесі  моєму
розсипала  звабниця-ніч
з  подертої  торби
дзвінкі  зоряниці-дукати,
допоки  летів  ти
примарним  надіям  навстріч,
цей  зоряний  дощ
було  нІкому  в  жмені  збирати.

Допоки  ти  рвався  
за  межі  своєї  душі
і  падав  щоразу,
заледве  торкнувшись  до  неба,
у  серці  моєму
такі  поросли  спориші-
як  в  тому  подвір'ї,
що  я  занедбала  без  тебе...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536496
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2014
автор: Наталя Данилюк