***

Ну,  хто  про  тебе  думає?  Ніхто.
Ти  там  не  сам,  один  –  хіба  то  воїн
В  прихованому  ребусі  «АТО»,
В  одній  з  новітніх  перевертобоєнь.
Причастя  із  самотності  та  сліз,
Посвята  і  братання  чоловіче…
Ти  ж  зроду  би  на  вила  не  поліз,
А  от  уже  й  переступив  за  відчай.
Натхненники  новітніх  рубежів,
Де  заправляє  геть  усім  комп’ютер.
Коли  це  світ  струхлявів,  зубожів,
Чому  питає  «Бути  чи  не  бути»?
Допоки  ми  укупі  ,  як  народ,  
Перевертаєм  молохів  щосили,  
Свіча  душі  на  смузі  перешкод
Тремтить  і  плаче,  щоб  не  загасили.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536550
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2014
автор: Наталка Янушевич