У кожноденнім вирі суєти
Забуте сонце розсипає тіні,
Між тіней тих чи стрінемося ми,
Коли до ніг впадуть листки осінні?
У позолоту кутається день,
Та зайці сонячні лиш до полудня.
Чи доля нас до щастя приведе?
Чи тільки лишиться сумне відлуння?
І хоч каштани знову зацвіли -
Нещадно цілуватимуть морози.
Скажи, коли, скажи, молю, коли,
Прийдеш і вип*єш ніжно мої сльози?
Холодні ранки плачуть за вікном.
Чи то вікно над ранками голосить.
Я пригощу тебе гірким вином,
Бо на солодке час уже не просить.
......
У кожноденнім вирі суєти
Забуте сонце розсипає тіні,
Між тіней тих чи стрінемося ми?
Чи зберемо ще радощі осінні?
(26.09.14)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536588
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2014
автор: Леся Геник