Інквізитор
заливає у бетонні плити
битами биту душу.
Шибениця готова -
тільки слово!
Відкривають в'язницю
В'язкими руками
Ті, хто грався серцями,
На пальцях запечена кров.
...Боже, знов?!...
Вільна, але прив'язана...
Скільки невчесно сказано,
Скільки невдячно втрачено.
Це Ваше останнє побачення.
Зрадниці їдко сниться
Холодна віща гробниця,
Зів'яла в руках синиця...
Тиша... Лише дзвіниця.
Тіні не змінять істину:
Кохаю навіки. Воістину.
13.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536648
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2014
автор: Ганнуся Дудник