Ми не хотіли воювати,
Цінуємо людське життя,
Та, якщо ворог лізе в хату,
Хто захистить нам майбуття?
Довкола всі переживають,
Турбуються, аж піт з чола,
Та, переважно, хата скраю
У європейського села...
На себе лиш надію мати
Нам треба, браття, у борні.
Москальську пошесть геть із хати,
Терпіли стільки вже, дурні.
Давно нам треба було гнати
І в хвіст, і в гриву москаля,
Він удавав із себе "брата",
Як носить отаке земля?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536775
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.11.2014
автор: Патара