Дзвінок

І  знову  я  бачу  прекрасну  дорогу,
Вона  приведе  до  причини  всіх  мрій.
Несу  я  в  душі  лише  щиру  промову,
Та  тільки  наврядче  повірить  хтось  їй.

Спускаються  сутінки  з  місячним  сяйвом  -  
Собою  прикриють  всю  землю  казок.
Та  все  ж  я  лечу  залишаючи  зайвим
Старання  ночей  заглушити  дзвінок.

Я  все  ж  додзвонюся,  і  візьмуть  там  трубку,
Мене  не  залишать  самотнім  навік.
Прошепочуть  адресу  і  викинуть  в  грубку
Записку  від  неба:  "Це  той  чоловік"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536816
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: Volador