А у кожного з нас свій туман у душі,
А у кожного з нас своя ода печальна…
Потаємне відриється тільки вночі,
Бо душа людська вельми страждальна.
Чи кохав ти, чи плакав, чи сильно страждав –
Все одно їм, бо доля така є…
І чи важко життя своє ти проживав?
Чи є той, хто тебе ще кохає?
Ні, нема! Не кохає, не любить не жде…
Вже всіма ти, людино, забутою стала,
Ти думала що всі пам'ятатимуть тебе?
Хм, дурненька, марно страждала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536981
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2014
автор: Анастейша