Буратіни

Пастор  Карло  взяв  колоду,
Що  приніс  Джузеппе  Паша,
Наліпив  косу  на  морду  –
Оце  буде  нова  Маша.

Взяв  і  друге  він  поліно,
Окуляри,  очі,  вуха:
Українське  Буратіно  –
Отака  собі  Сенюха.

Назбирали  дровиняки,
Позрізали  всім  сучки,
Почіпляли  на  гілляку  
Розмальовані  дрючки.

Вибирали  –  та  й  багато,
Недобрали  до  п’ятсот…
Дуболобих  повна  хата,
Кожен  другий  з  них  –  сексот.

Буратинів  наплодили,  -
На  народну  шию,
Дерев’яні  товсті  рила,
Навіть  вовки  виють.

Пастор  Карло  –  президент,
Наша  Маша  править,
Втік  з  Майдану  Хам-доцент      -
десь  гиндиків  славить.

Черепаха  стара  Меркель
Обіцяла  ключик…
А  Мальвіни  –  по  церквах
Обрізанням  трусять.

Дуремар  і  Карабас
Все  шукають  двері,
Він  же:  Дубкін  та  Хернес
В  Харкові  веселі…

Кіт  Базилій    -  Симоненко,
Королевська  –  лиска:
Поле  чудес  –  у  Росії!
Путінська  прописка…

Сюжет  старий  та  відомий…
Може  нагадати?
Злидні  по  того  ключа
Завітали  в  хату.

Не  обтесані,  зелені,
Без  пустих  заявок…
Крим  хутенько  захопили
Вовчику  –  для  п'явок.

Стара  казка,  старі  ролі,
Старі  граблі  -  вила,
Стару  сцену  і  «героїв»
Пліснява  поїла.

Чим  би  все  це  обробити,
Щоб  з’явились  люде?
А  те  дрюччя  -  попалити…
Певен:  краще  буде!
26.10.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537009
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)