Це вже близько, це вже низько.
Форми втомлених колін.
Образ свій коронували,
Вибившись із сил.
Плавилися тіні, на одній стіні,
Під нічне повітря, й стогін глибини,
Від спини по схилам, слизько було йти.
Келих терпкого страждання
Крізь оральний водоспад.
Перервав транзит повітря,
Впавши у безодній транс.
Дихання зірвалось в еротичній масі.
В драмі пристрасних хвилин.
Дотик неземного стану.
Потопив сценічний грим.
Від таємності на тілі
Залишився лише слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537094
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Максим Жембровський