час довготерпить бо він можний.
ми народжені під щасливою зіркою
бо кожна зірка насправді є щасливою
але ми вибираємо в житті хтозна чому кропіткі шляхи
незвідані шляхи
і крокуємо життя навпростець
ми робимо все що нам заманеться щоб звести
навівець
все наше щастя
а опісля знемагаємо від того що сонце
припікало надто сильно
пройти чи радше проповзти життя навпростець
і зрадити щасливій зірці?
нам подаровано крила щоб ми навчилися
падати
віковічно так є навтіки ми
куди очі зирнули подаємося в краї які
пролягають навпростець
час довготерпить але він не всевладний
щаслива зірка теж гасне на небі
і паде
і тут ми використаємо свої крила щоб спіймати її
і якщо падати то
тільки разом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537137
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Doll