[b]Моя рідна земля[/b], ти осяяна сонцем:
Сині ріки, поля, мирна неба блакить,
Невеличкі хатки і маленькі віконця
Маю тільки згадати і серце щемить.
[b]Моя рідна земля[/b], ти мене колихала,
Ще з дитинства співала народні пісні.
І з любов’ю, так ніжно, мене виховала,
Наче ненька, з дитинства, була ти мені.
[b]Моя рідна земля[/b], так роки пролітали,
Вже минуло дитинство і юність пройшла.
Думку в серці про тебе завжди зберігала,
Поверталась до дому, де б я не була.
[b]Моя рідна земля[/b], я пишаюсь тобою
І ніхто не посміє зла робити тобі.
Є у тебе сини – твої справжні герої:
Мають змогу тебе відстоять у борні.
[b]Моя рідна земля[/b], я за тебе молюся,
До останнього часу я – донька твоя!
[b]Моя рідна земля[/b], я тобою горджуся
І я вдячна за все, Україно моя!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.11.2014
автор: Маша Сладкова