(Із перших поетичних спроб )
Все на світі раптом потьмяніло –
Золото ховає листопад.
Те, що відшуміло, відболіло,
Знаю, не повернеться назад.
Бо трудяга-вітер замітає
Зустрічі останньої стежки,
У душІ рапсодія лунає
І сумні навіює думки.
Листячко останнє облітає –
Невблаганна осені пора.
Тільки горобина ще палає,
Та надія в серці не вмира!
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537240
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.11.2014
автор: Ніла Волкова