Чотири ворони
В мій сад прилетіли,
В мій сад прилетіли,
На гілочку сіли.
А перша ворона
Та каркати стала,
Та каркати стала,
Що їжа пропала.
Накидала снігу
Хурделиця люта,
Хурделиця люта.
Як їжу добути?
А друга ворона
Журитися стала,
Журитися стала:
Притулку не мала.
Притулку не мала
Та дуже страждала.
Як вижити в стужу,
Ворона не знала.
А третя ворона
Та ридма ридала,
Та ридма ридала,
Що діток втрачала.
А діток втрачала -
Їм ради не дала,
Їм ради не дала:
Підмоги не мала.
Четверта ворона
Та мовчки сиділа,
Та мовчки сиділа.
Вона була біла.
Вона була біла,
Та все розуміла.
Зарадити бідам
Ворона не вміла.
Чотири ворони
На гілці сиділи,
На гілці сиділи
І враз полетіли.
Мораль:
Зарадити бідним,
У скруті, пташинам -
Це міг би Господь
І не хоче людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537269
Рубрика: Байка
дата надходження 16.11.2014
автор: Leskiv