Крилом метелика осінній лист
Затанцював прощальне коло.
У нього був гартований ще хист
Під кленом закружляти соло.
Він ніс у грудях сонячну любов
І не здавався до упаду...
Мороз із вітром зупинили кров
В тугих обіймах листопаду.
Відлетимо листками й ми у світ,
Покинемо родинний корінь,
У перший і останній свій політ...
А чи залишим світлий промінь?.. 16.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537450
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: Lana P.