(Із перших проб пера)
Заливається осінь дощами –
Ні тепла, а ні сонця нема.
Підкрадаючись поза кущами,
Підступає все ближче зима.
Зачекай же, затримайся, осене!
Ще багрянці палають в лісах,
І з’являються іноді просині
На похмурих твоїх небесах!
Ще осяє нас «бабине літо»,
На останок потішить теплом.
Є ще час, щоб радіти й любити,
Всім вітрам і морозам на зло!
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537469
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: Ніла Волкова