По селу тихо вечір бродить
Вслід за собою він ніч приводить.
У темряву все поринає
Й село неначе завмирає.
А ось і місяць молодик
Із-за хмар тихенько випливає.
Немов чабан свою отару
Він зірок на небо випускає
І уже весь небесний простір
Палахкотить, вогнями грає,
І в озері зірки купає.
Поряд старезні явори,
поскрипуючи розмовляють,
Та на свою долю нарікають,
Що теж спочити уже мають.
А з лісу, що притих неподалік
Вітерець легенький навіває
Повітрям запахів лісних
Лоскоче ніздрі, й обнімає за плечі
Цей чудовий літній вечір.
2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537611
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: Ніна-Марія