Коли свій біль
Ти питимеш до дна…
А кращим другом стане
Пересічність…
Коли буденна сіра глибина
Триматиме…
Не вір в мою безгрішність…
Прошу – не вір!!!…
Бо я – земна!.. земна…
І як земна… тебе я покохала…
Насправді я -
Так близько до гріха…
Із нього – пила!…
Поряд з ним – стояла…
Коли тебе почує
Лиш луна…
І я твої усі обмию рани…
Не вір мені!..
Тому що я – ЗЕМНА!..
А у земних
– свої ще "таракани"…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537621
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: гостя