Не плачте, люди...
Ми вже всі тут разом...
Витаємо над Матір'ю Віків...
З Небес тепер несемо нашу варту,
Від зовнішніх, та й власних ворогів...
Не плачте, мамо...,тату...,
Не сумуй, дружино...
І ти, дівча кохане, не тужи...
Продовжи нашу справу,
Любий сину,
Й своїх дітей, онуків цьому вчи!...
Та плачуть матері із Півдня й Центру,
За дітьми, що їх Захід народив,
А батько з Півночі - посивів за хвилину,
Коли зі Сходу сина хоронив...
А "ті" - й не зрозуміли, що вбишви тіло -
Hе вб'ють ні Душу, ані Божий оберіг,
Лиш власними руками вкинуть сміло
Своїх нащаків в невідкупний гріх.
Не плач ,народе!,
А звільнись з кайданів,
Іди вперед!, будуй НОВЕ!, ЖИВИ!,
Бог сам обрав нас із стількох мільйонів,
З'єднавши цим країну НАЗАВЖДИ!
І якщо сумнів, чи якась спокуса
Знайде шпарину в совісті твоїй,
Ти, погляд підведи свій до Ісуса
І віднайдеш все в пам'яті своїй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537692
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: VIRUYU