Білі, починають першими,
Та чорні, знову, крокують, слідом...
Це гра, наче, Долі, звершення,
Кохання, лише, слугує, гідом...
І все, грає в шахи, це життя,
Ставить, пріорітетети й ролі...
Йде гра, людей та ідей, злиття,
Наступний, хід, ще належить, долі...
Хід... І на пішаку корона,
Щось, вже знову, Доля, затіває...
Не вирватися, із полона,
Шахи, примарна гра, знов вертає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537700
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: Валерій Кець