[i]Незнана дотиком, цнотлива займаність,
Чуттів розпущеність у снах мереживі,
Проміння видиво пірна у зламаність,
Сягнем нетлінності покИ іще живі.
Затулим латами в ніч тиші протяги,
З поліття терпкості пірнем у райдужжя,
В розкриллі лон - тремтіння потягу,
Двох стиглих ягід, що вовчі, - байдуже.
Захланно млість стожиллям точиться,
Тіла ізгойдані зійдуть живицями.
Втонуть приречено, зшалівши, схочеш ти,
Ізвившись спрагою із рятівницею.[/i]
18.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537812
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.11.2014
автор: Лана Сянська