Сонечко, ти вже сіяєш?!
Бачу – Дунай, ліхтарі...
Може, за Россю скучаєш?
Може сьогодні співаєш
арію ранній зорі?
Бачу, як рученьки милі
бігають, –[i] до-ре-мі-соль..[/i].
Може, за версти і милі
ти ще, [i]бігуча по хвилі,[/i]
в ролі малої Ассоль?
І у твої іменини
із Україною знов –
молимося за дитину.
Хай береже тебе – Сина
й Діви Марії любов.
З ними найлегше шукати
щастя у райськім саду,
аве із уст янголяти,
і до великого свята
«змечити» люту орду.
Так ти колись говорила,
поки була ще дитя.
Змалечку слово творила
і піднялася на крила
творчого лету життя.
То ж набирайся уміння
далі летіти й рости.
Дай тобі, Боже, терпіння
гідно іти до мети,
мати усе необхідне,
сяйвом наповнити дім,
перемагати постійно,
чесно, достойно і плідно
жити на радість усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537979
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.11.2014
автор: I.Teрен