Гіркого суму в серденьку без міри!
Рубали нас натхненно і з плеча...
Козаче, стій! Москва сльозам не вірить!
Повірить тільки кулям і мечам!
Помстись, колишній капітане Немо!
Вона така... Брехні і зла "оплот"...
Повірить тільки власним АКаеМам,
спрямованим у двохголовий рот...
Вони в душі шакали, а не леви,
І ми їм аргументи приведем!...
Повірять не словам, лише свинцеві
Із РПК й старих ДШКМ.
Жирують і "в Багдадє всьо спокойно..."
Але, з"їдять свинцевих канчуків,
бо, задуривши всіх, ведуть на бойню
дурних ростовських й псковських хлопчаків.
А той хлопчина жовторотий псковський,
цілуючи свій хрестик, від біди,
не знає, що не Серафим Саровський,
а Вова Путін гонить їх сюди,
розпухлий геть від доларів і газу,
брехливий і позбавлений манер,
він, мов дурне дитя, збирає пазлик
що звавсь колись давно СРСР.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538048
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 19.11.2014
автор: Лео Нардо