Скинув жовтень мідні обладунки,
Перепрів у стосах падолист,
За плечима осені-чаклунки
Золотиться промінь, наче спис.
Допиває сонце по краплині
Захололе дзеркало ставка,
На стрункій розпатланій модрині
Засріблилась паморозь крихка.
Тліє листя, скручене в пергамент,
Мов уламки згаслої зорі.
Ще дивують айстри кольорами
О такій притлумленій порі.
При́йде час і айстрову гординю
Вистудять непрохані сніги...
Вже зима опоряджає скриню,
Репаються змерзлі береги.
Запрягає коней білогривих
У скрипучі сани - і гайда!
Вислизає осінь полохлива,
Мов лисиця загнана руда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538094
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2014
автор: Наталя Данилюк