Губи, губи пурпурові,
Що за чар мені?
Ви суворі і бідові,
І натхненні, і казкові –
Губи, губи пурпурові,
Чом ви лиш у сні?
Цвіт троянди звівсь бордовий,
Рій бджолиний в нім
Хоче пить нектар медовий
В літні червня дні чудові –
Губи милі, пурпурові,
Чом ви лиш у сні?
Там де Ганг тече бурхливий,
Дивних квітів рать:
Лиш торкнувши цвіт жахливий,
Гине муха нещаслива.
Губи! Біля вас пестливих
Хочу помирать!
Губи, вид ваш в шал кидає!
Ви для всіх чудні;
Той Тантала муки знає,
Чиї груди жар терзає,
Віддаля він поглядає –
Знав вас лиш у сні.
Zofia Trzeszczkowska
Przebrzmiałe akordy: Usta
Usta, usta purpurowe
Co za czar z was tchnie?
Wy, łagodne i surowe,
I natchnione i zmysłowe —
Usta, usta purpurowe,
Czemu o was śnię?
Róża wznosi krasną głowę,
Rój pszczół ku niej mknie.
Chcą nektary pić miodowe
W krótkie, letnie dni czerwcowe —
Usta drogie, purpurowe,
Czemu o was śnię?
Tam, gdzie Ganges wre spieniony,
Rośnie dziwny kwiat:
Ledwo dotknie mu korony,
Ginie owad pochwycony.
Usta! do was przytulony,
Konałbym tak rad!
Usta, widok wasz oszala!
Błogi, kto was tknie;
Lecz ten męki czuł Tantala,
Komu żądza pierś przepala,
A on, patrząc wiecznie z dala,
Znał was tylko w śnie.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538106
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 19.11.2014
автор: Валерій Яковчук