Чай терпкий, несмачний, без відтінків смаку.
Як ця осінь.
День, такий мовчазний - каже правду гірку.
Хоч й не просиш.
А для чого ми тут? Лиш ілюзій шматки.
Це так прикро.
В чім життя вища суть? Коли з Богом на "ти"?
Рамки зникнуть.
Неформатні думки... Хто у натовпі свій?
Щоб по духу.
Поскладати б знання в розуміння сувій.
Щоб хтось слухав.
Серед моря питань я кораблик хиткий.
Без вітрила.
Якщо вдвох ми, то чай не такий вже й терпкий.
Маю крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538137
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2014
автор: Uliana0711