Люд человeческий живет и до сих пор
лишь потому, что наделён надеждой.
Она не мрёт последней - что за вздор,
она бессмертна присно, как и прежде.
Она приходит и когда не ждал,
но паче - если ты о ней взмолился.
Я это не для рифмы написал.
Вчера я в этом лично убедился.
(Юрген Пті)
Разом із відчаєм приходять сподівання
на порятунок в майбутті, на кращу долю.
Оманливе, пасивне уповання
веде до розпачу, безвихіді і болю.
Надія - це єдина наша власність,
розрада, віра в правду і прогрес,
по суті, підсолоджена сучасність,
ілюзія про праведість небес.
(В.О.)
=============
На фото керамічна маска роботи Юргена Пті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538157
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Віктор Ох