І прийде Ніч.
І я скажу їй дуже просто:
-Здрастуй, Ніч.
-Ти вчасно, Ніч,
бо за столом уже зібрались
Тиша й Самота.
З усіх картин,
з усіх прозрінь-проваль-доріг-
сердець-облич
я, мабуть, та,
що більше всіх тебе чекала.
Саме та.
Тому...Даруй
мені розсипаний пісок
хвилин, зірок!
Хай пропливуть
в моїй уяві вкотре білі
кораблі...
На них - юрба
смішних ілюзій свій завер-
шує танок...
Цим морякам
вже не дістатися
землі.
Не квапся, Ніч.
Нехай чорти мої і ангели
поснуть.
А ти - побудь...
Прошу - мені нічого лиш
не говори.
А на зорі,
як ліхтарів бліді обличчя
одцвітуть,
в далекий край
мене з собою
забери.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538274
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: уляна задарма