Кінострічка у апартаментах Бога
У стилі студіо з ванною на кухні
Про те, що не варто гнівити праведників,
Які в тебе вірять,
Крутиться на японському фірменному телевізорі,
Поки Він дрімає,
І з його люльки залишеної на столі
Дим, їдкий ніби від п’ятки набитої
По маківку, стелиться уздовж
Безладу і гармидеру.
Господь не забув.
Господь насправді чекає, коли до тебе,
Йолопе, дійде,
Що все, чого в тебе немає,
І все, що в тебе ще буде – тлінь.
Найголовніше – люди.
А ти тримаєшся своїх соціальних зв’язків
І віртуальних порнографічних інстинктів.
Тут в цьому чаєві тепла більше, ніж у тобі,
І почуттів,
Хоча він і стине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538315
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин