Говорив мені мій тато:
«Вчися, сину, вчись.
Бо інакше жде лопата
Заробляти щоб на хліб»
Ой, як би то повернути
Років десять десь назад,
Я би гриз граніт науки,
Щоби землю не копать.
Радила мені і мати:
«Синку, гарно вчись,
Щоби ручкою писати
Щоб здоров’я зберегти».
Ой, як би міг повернути
Років двадцять десь назад,
Я би гриз граніт науки,
Важко щоб не працювать.
Часто вчителі казали:
«Дуже здібний ваший син
Та лінується, хоч знаєм,
Міг би бути медаліст».
Ой, як би то повернути
Років тридцять десь назад,
Я би гриз граніт науки,
Мільйонером зміг би стать.
Сорок років буде скоро,
Вже за мене вищий син.
Я йому із болем вторю:
«Вчися,синку, вчись»
Знаю: років не вернути,
Якби того не хотів…
Боже мій! Дай вдячним бути
За все, що маю у житті.
30,10.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2014
автор: Олексій Благослов