Сьогодні наша Батьківщина
Вже помирає на очах.
Вдяглась скорботно у хустину -
В журбі...Все ніби в страшних снах.
Сховала мати свого сина,
Сльозами вмилися сади...
І наша ненька-Україна
Розп'ята, ніби назавжди.
На Сході...Там страшні руїни...
За що погинули сини?
Вони ж служили Батьківщині,
Придбавши лиш собі хрести.
На кожного чека родина.
І в кожного був дім, сім'я...
Сьогодні в них сира могила,
На камені лише ім'я.
Приречена. Єдина Україна.
Спустошено зневірившись в боях,
Неначе зраджена дружина,
Купається щодня в гірких сльозах.
Тримайсь же, ненько сивочола!
Молюсь за тебе й в снах.
Вставай, рідненька, бо загинеш!
Дай відсіч горе-ворогам.
Не дай сховати знову сина,
Й лишитись дітям без батьків.
Чи чуєш? Ненько-Батьківщино,
Здолай проклятих ворогів!
Й нехай цвіте пишно калина,
В гаях співають солов'ї,
А наша славна Україна
Здобуде мир на цій землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538376
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 20.11.2014
автор: Штундер Юлія