Я на вівтар кладу кохання

Для  мене  ти  надія  і  порада,
А  може  весь  цей  білий  світ!
Як  гляну  в  ті  синіх  два  озерця
Простити  ладна  весь  твій  гріх.

Я  на  вівтар  кладу  кохання,
А  поряд  з  ним  своє  життя.
Без  тебе  геть  воно  не  варте
Ні  крихти  хліба,  ні  золота.

З  тобою  затишно  й  надійно,
Без  тебе  зимно  й  пустка  на  душі.
Іду  я  поруч  тобі  вірна
То  ж  зрозумій  назавжди  це.

З  тобою  осінь  золотіша,
Так  солодко  весна  п’янить,
Морози  самі  найлютіші
Удвох  нам  легко  пережить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538389
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Ніна-Марія