Щиру правду не сховати,
Сунуть свині в депутати,
Щоб собі щось там ввірвати.
Знахабніли вони вкрай,
Знають буде там їм рай.
Куцоногі, довгорилі,
Всі вони тепер при ділі,
Голос їх всюди у силі.
Стійла мають всі на славу,
Особисту ще й кошару.
Збагатитись кожен вміє,
Там гризе, там рилом риє,
Помилитися не сміє.
Бо обранці від народу,
У вогонь підуть і в воду.
Обіцянки – то цяцянки,
Будують царські замки,
Ось такі в них забаганки.
До біса ту скажу кошару,
Все для них тепер на шару.
На землі зробили рай,
Пре нахабство через край,
А ти бідний виживай!
Вже не свині, а шакали,
Нажили дурної слави.
Рай для себе, для родини,
Не народу України,
Мов вони – одне єдине,
Мають право гарно жити,
І лиш рилом всюди рити.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/852-sunut-svini-v-deputati.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Антоніна Грицаюк