ПРОЛІТАЮТЬ ЛІТА

Коли  сонце  в  тумані,  виглядає  здалеку,
А  п’янкі  матіоли  одягнули  росу,
Діток  кормлять  в  гніздечку  трудівниці-лелеки,
Вмили  синім  туманом  береги  у  красу.

Гріє  серденько  зранку,  перший  сонячний  промінь,
Крила  виросли  разом  і  збирають  в  політ,
Вітер  теплий  над  лугом  у  клубках  туман  гонить,
Він  немов  окопався  –  понад  річкою  ліг…

Замовкало  латаття,  жовтим  цвітом  у  лузі,
Наші  квіти  любові,  що  з’єднали  життя,
«Кум-кума»  долинало  із  всієї  округи,
А  у  небі,  як  хмари,  пролітали  літа…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538472
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Віталій Назарук