Я люблю тебе аж занадто люблю
Я сам собі плету міцну петлю
Подібно голому королю
Я вірю у всю брехню
яку мені втирають протягом дня
Я вірю в огиду людського дна
і знаю силу людських вад
вірю в лампочки по 200 ват
бо вони дарують нам світло
і вперто не втомлюються горіти
на відміну від нашого серця
бо людське серце -
то просто розсадник інфекцій
котрі ми чомусь називаєм любов*ю
я просто хлопчик з холодною кров*ю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538477
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Той,що воює з вітряками