Застрягнувши між першим та третім поверхом, порядність дійшла до реальності, увімкнувся телеоб'єктив і охолонув план депресивної науки. Пізнавати її рамки та навчатися в неї не було сил, так як здобувати реалізації в будь чому заважали докучливі бали. Але із якоїсь запухлої формули, що залишилася в світлій пам'яті, спромігся знайти вагу повітря, у цій зляканій в'язниці, і надихнути себе ним, повітрям. Секунди - хмари, втікали від істеричного прохання, покинути залізну кабіну, яке пролунало з радіорубки із ефектом рихлих трахей. Доводилося тікати по вертикалям, лізти у кишені до себе і в душу до стелі, в надії знайти щось чим можна отруїти зовнішні органи внутрішніх страхів. Отруїтися й розтанути в атмосфері денного світла, а з ним в його вічно не зникаючих проблемах. Далі уважно втікаючи, розривався та жорстоко дерся у всі щілини, на запах прозорого забезпечення життям. А сенс життя з формулював у вільний час, зібравши до купи окремі букви, які були в тексті на безкоштовній рекламній стінці. А з формулював я його чітко під себе. В цьому маневрі було лише бажання виправдати свої дії, а при змозі іще звинуватити неважливо в чому, ось те на приклад дерево. За для сміху, собі на руку. Йому все одно. А у його «все одному» так чітко пронизував на скрізь людський голодний погляд. Як перед смертю. А звинувачення в якомусь відсотку покарання, а кара буває по смертною або існуючою при живому об’єкті. Завжди доводиться доказувати про своє існування і про свої тваринні інстинкти, не важливо кому, а інколи і Йому і собі. Демонструючи себе за всіма правилами і з їхніми же порушеннями. Візьміть, купіть, вкрадіть, обміняйте...Але коли робити непотрібні речі коли тут за спиною чекають потрібні. Бо на ефір нажаль виділили лише 24 години на добу, і в додаток календарні строки. Пронумеровані уроки.
Рекламна стінка. Або сама реклама, чимось вона була проста та чужа і нагадувала легковажну за поведінкою жінку. Яка є оцінена за своєю якістю. А ціна складалася з цифр, які мали змогу робити інфляцію у якій не має насіння живого неба. Небо - чудо, поезія, музика правда, охоронець і рекламодавець. Небо теж пропонує свої товари. Скільки чистої пропаганди і флаєрів з блакитною посмішкою, не згледіти. Небо породило землю. І встаючи з тарілки, її відчули першими мої підошви і по каналам передали мозку, - " капітан під нами берег, що робити?", на що він був дуже апатичний, бо смакував приливом крові після голодної дієти без сторінок. Небо небом але ж за ним на якомусь мільйонному кілометрі був червоний ступень тижня, низхідний. Вогняний рок, вдалий крок, другий день це вів то рок. Так по суші крізь терни, знаходив щасливі мармеладні солодощі, цукрові дози гумору. Все це могло б бути і у всі інші охоплення часу але другий завжди кращий ніж слабші і в другого є ціль стати першим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538506
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2014
автор: Максим Жембровський